Клінічний приклад лікування неправильно зрослого перелому кісток правої гомілки.
Пацієнтка, 43 роки, доярка, мешканка Харківської обл.
У 2020 році під час падіння отримала травму – перелом середньої / нижній третині кісток правої гомілки. У 2020 році під час падіння отримала травму – перелом середньої / нижній третині кісток правої гомілки. Лікувалася за місцем проживання консервативно. Через 4 місяці звернулася в клініку на біль, вкорочення і деформацію правої нижньої кінцівки.
В результаті обстеження було встановлено: зрощений з деформацією і укороченням перелом кісток правої гомілки.
Було виконано оперативне втручання – коригуюча остеотомія, виправлення деформації, фіксація в правильному положенні спиці-стрижневим апаратом зовнішньої фіксації. Дана конструкція дозволяє пацієнтці рухатися з навантаженням пошкодженої кінцівки до 80%.
Клінічний приклад ендопротезування кульшового суглоба при посттравматичному асептичному некрозі головки стегнової кістки.
Пацієнтка, 44 года, г. Харьков.
У 2016 році стався перелом шийки лівої стегнової кістки, тоді ж в ЛШМД м Харкова було проведено остеосинтез перелому. Через 3 роки з’явилися болі в нозі, кульгавість, вкорочення на 3 см лівої нижньої кінцівки, з чим пацієнт і звернувся в нашу клініку.
В результаті обстеження було встановлено діагноз: посттравматичний асептичний некроз головки лівої стегнової кістки.
З огляду на тотальне ураження головки пацієнтці, було запропоновано ендопротезування кульшового суглоба. У зв’язку з розвиненим через недостатнє навантаження нижньої кінцівки остеопорозом кісткової тканини кульшової западини була використана високопориста чашка ендопротеза. У перші ж дні після операції пацієнт пройшов реабілітацію, і на 4 день був виписаний, ходить самостійно з повним навантаженням на прооперовану кінцівку з першого дня після операції.
Клінічний приклад ендопротезування колінного суглоба при відсутності в ньому рухів.
Пацієнт, 40 років, ветеран АТО, г. Харьков.
У 2020 році після травми розвинувся гострий жене лівого колінного суглоба, пацієнту в міській лікарні було виконано введення кісткового
цементу в порожнину суглоба. В результаті суглоб втратив свою функціональність.
У нашій клініці в таких випадках вдаються до консервативного лікування з метою збереження суглоба, а цементні спейсери, насичені антибіотиком, встановлюють тільки в випадках деструкції кісткової тканини, якої в даному випадку не було.
Пацієнт через 10 місяців після втручання звернувся в клініку інституту з повною відсутністю рухів в колінному суглобі. Було виконано цементне ендопротезування лівого колінного суглоба конструкцією, призначеної для первинного ендопротезування без збереження задньої хрестоподібної зв’язки.
Складність операції полягала у видаленні кісткового цементу, який заповнив всю порожнину і завороту колінного суглоба, в зв’язку з чим у пацієнта розвинувся анкілоз, контрагіровалісь бічні зв’язки і капсули суглоба.
Була виконана велика мобілізація м’яких тканин. В даному випадку зберігається високий ризик розриву бічних зв’язок. У такому випадку потрібно застосовувати пов’язаний ревізійний ендопротез, термін експлуатації якого менше, ніж у первинного ендопротеза, який ми встановили. Але в конкретному випадку вдалося реалізувати більш сприятливе для пацієнта рішення.
Після операції пацієнт кілька разів проходив курси реабілітації в клініці, що дозволило йому досягти гарного функціонального результату через півроку після операції.
Клінічний приклад ендопротезування колінного суглоба.
Пацієнт 49 років, м Кіровоград
У 2015 році мав перелом шийки стегнової кістки, тоді ж в Кіровограді йому було проведено остеосинтез. Через 4 роки з’явилися болі в нозі, з чим пацієнт і звернувся в нашу клініку.
В результаті обстеження з’ясували, що перелом не зрісся – розвинувся помилковий суглоб. Нога тривалий час не отримувала належної навантаження. Як наслідок розвинулися контрактура, остеопороз і гіпертрофія м’язів.
Було прийнято рішення про проведення ендопротезування колінного суглоба з використанням високопористої чашки, яка дозволяє добре інтегрувати кісткової тканини. У перші ж дні після операції пацієнт пройшов реабілітацію і на 5 день був виписаний, ходить самостійно, без додаткової опори.
Клінічний приклад ендопротезування колінного суглоба.
Пациент 60 лет, г.Харьков
Проблемы с коленным суставом более 15 лет. Из-за несвоевременного обращения за медицинской помощью развилась большая варусная деформация с разрушением внутреннего мыщелка большеберцовой кости. В обычной практике в таких случаях используются ревизионные связанные конструкции эндопротезов коленного сустава. Однако, их срок службы гораздо меньше, чем первичных конструкций.
Нам удалось выполнить оперативное вмешательство с использованием первичной конструкции и с реконструкцией костного дефекта с использованием аутотрансплантата.
Результат: механическая ось и опороспособность конечности, а так же качество жизни данного пациента восстановлены!
Клінічний приклад двоетапного ендопротезування кульшового суглоба у разі високого вродженого вивиху стегна.
Пацієнтка молодого віку, страждає вродженим високим вивихом правого стегна. Вкорочення правої нижньої кінцівки 7 см. Пацієнтці було виконано двоетапне ендопротезування кульшового суглоба. Першим етапом виконано низведення стегнової кістки до рівня анатомічної кульшової западини. На другому етапі виконано ендопротезування кульшового суглоба. В результаті відновлено центр ротації і довжину ураженої нижньої кінцівки. Виконання вкорочуючої остеотомії стегнової кістки в даному випадку призвело б до залишкового вкорочення нижньої кінцівки.
Клінічний приклад одноетапного двобічного ендопротезування кульшових суглобів.
Пацієнт молодого віку, страждає псоріатичним артритом з ураженням обох кульшових суглобів з наявністю згибально-привідних контрактур в обох суглобах. Зважаючи на молодий вік пацієнта і відсутність хронічних захворювань внутрішніх органів, було виконано одноетапне двостороннє ендопротезування кульшових суглобів з використанням малоінвазивного передньо-латерального доступу. Застосовування методики ранньої реабілітації та протоколу мультимодальной аналгезії дозволили активізувати пацієнта через 5 годин після виконання втручання і виписати його на четверту добу після операції з клініки.