Артрит кульшового суглоба
Запалення суглобів називають артритом. Запалення викликає стирання гладкого покриття (хряща) на кінцевих поверхнях кісток. У деяких випадках запалення виникає внаслідок основного системного захворювання.
Найбільш поширені типи запальних захворювань суглобів стегна це: реактивний артрит, ревматоїдний артрит, анкілозуючий спондиліт, системний червоний вовчак, інфекційні артрити.
Реактивний артрит. До реактивних артритів відносять запальні негнійні захворювання суглобів, що розвиваються внаслідок імунних порушень, які виникають після урогенітальної, кишкової або носоглоткової інфекції. Ураження кульшових суглобів при реактивному артриті є можливим як в перші 6 місяців захворювання, так і при хронічному перебігу, причому прогресування спостерігається у хворих, незважаючи на елімінацію збудника з організму. У більшості випадків захворювання протікає в первинно хронічній формі.
При початковій стадії захворювання спостерігаються явища синовіту з суглобовим випотом, що проявляється розширенням суглобової щілини на рентгенограмах. Ознаки деформації суглоба відсутні. Реактивний синовіт має місце тільки в досить короткочасній гострій фазі запального процесу, який або закінчується ремісією, або дає початок незворотним деструктивно-дистрофічним змінам в тканинах суглоба.
Ревматоїдний артрит. Системне захворювання імунної системи зазвичай вражає кілька суглобів з обох сторін тіла одночасно.
Анкілозуючий спондиліт: хронічне запальне захворювання хребта і крижово-клубових суглобів (з’єднання хребта і тазової кістки) із залученням кульшових суглобів.
Системний червоний вовчак (СЧВ): аутоімунне захворювання, при якому імунна система організму атакує власні здорові клітини і тканини.
Симптоми
Типовим симптомом артриту є біль в суглобах. Артрит кульшового суглоба зазвичай характеризується ниючим болем в ділянці паху, стегон зовні або сідниць. Біль зазвичай найбільш сильний вранці. Активні рухи можуть призвести до посилення болю, тугорухливості і обмежити рухи, ускладнюючи ходьбу.
Діагностика
Артрит кульшового суглоба може бути діагностований при огляді. При різних рухах стегном з’ясовують, які рухи обмежені або болючі. Рентген і лабораторні аналізи можуть бути призначені для діагностики або виключення інших захворювань. Рентген може показати витончення або ерозію в кістках або потоншення суглобової щілини. Лабораторні дослідження покажуть наявність ревматоїдного фактора та антитіл.
Лікування
Варіанти лікування варіюються в залежності від діагнозу.
Нехірургічне лікування: Будь-яка інфекція в кульшовому суглобі лікується нехірургічним способом, що забезпечує лікування при відносно невеликій кількості побічних ефектів.
Протизапальні препарати або кортикостероїди можуть зменшити запалення.
Фізіотерапія може бути рекомендована для відновлення діапазону рухів і підтримання м’язового тонусу.
Палиця і ходунки можуть допомогти Вам у Вашому повсякденному житті.
Хірургічне лікування. Хірургія вважається крайнім методом лікування, коли зазначені вище можливості нехірургічного лікування не можуть зменшити симптоми. Тип операції залежить від Вашого віку, стану кульшового суглоба, а також від типу і прогресування запального захворювання. Мета операції – зняти біль і поліпшити рух в суглобах. Найбільш поширені хірургічні процедури включають в себе:
Тотальне ендопротезування кульшового суглоба показано пацієнтам з ревматоїдним артритом і анкілозуючим спондилітом, наслідками реактивного артриту.
Сіновектомія – це процедура видалення частини або всієї синовіальної оболонки. Її виконують в разі, якщо запалення не вплинуло на хрящ, але обмежується синовіальною оболонкою.
Декомпресія: допомагає знизити тиск в кістковому мозку і стимулює кровообіг. Декомпресія є одним з варіантів лікування для пацієнтів з СЧВ.
